. Старенька бабуся просить його виконати її прохання для випробування героя. Чи чуйний він до старших, чи добрий. Бо злі люди не здатні на подвиги. Переконавшись, що таки Іван є справжньою людиною з великим серцем, дарує йому чарівного коня. А дід, який теж допомагає героєві повчає його: „отак, ніколи старих людей не минай, завжди поздоровайся”.
який наче втілення потойбічного світу і разом з тим дає нам право припустити: а чи не про перевтілення героя йде мова, перосмислення ним життєвих цінностей? Після якого він набуває нечуваної чарівної сили для виконання подвигів, спрямованих на захист прав свого народу.
має бути обов’язково працьовитою, що є національним ідеалом жінки. Родовід продовжувала жінка, але йшла вона від батьківського роду, де в суспільсті надавалася перевага чоловічій ролі в створенні та підтриманні батьківського впливу на сім'ю.
Жіночі ж образи – це любляча мати, дбайлива господиня. В уявленнях народу жінка – як добра богиня, берегиня, помічниця відобразилась у образі дівчини, що доглядала стареньких в
, а з бабиної гордої та чванькуватої, нахабної та лінивої народ насміхається.
Вміння обробляти землю та вести побут, створювати домашній затишок – от що було запорукою вдалого шлюбу в тому числі й для казкових героїнь. Саме завдяки цьому українська Попелюшка –
– завжди вигравала у злої мачухи та її ледачої дочки.
За символічним змістом, рушник є дорогою, або мостом, який з'єднує людські стани (до одруження і після). Парубок проходить чарівний весільний міст. Наречена в очікуванні молодого кладе кладки, мостить мости, створює символічну дорогу, дорогу на якій повинно відбутися з'єднання двох людей, для утворення нової сім'ї. Довге полотно - це шлях до щасливого шлюбного життя. Назад по дорозі - до молодості, до дівоцтва, до своїх батьків, вже не можна пройти.
2.В народних казках
чарівний місток, гребінець з'являється від помаху хустини чи кинутого рушника, чи густого непрохідного лісу. По цьому мосту герой переходить через море, ліс, тікаючи від небезпеки (баби-яги, змія). Пізніше озирається, знов махає рушником і міст або ліс зникає. Символічно зникає дорога, пересікається зв'язок між Добром і Злом.
В українській народній казці «Юрза-Мурза та стрілець-молодець» за допомогою рушника стрілець-молодець долає дванадцятикрилого, дванадцятиголового, дванадцятипазурого змія. Рушник має настільки велику захисну силу в руках стрільця-молодця, що досить ним лише махнути (навіть не доторкнутися) і відразу злетять всі голови змія. Рушник мав сильне оберегове значення.
Магічна роль рушника в казках. Полотно забирає в себе все погане, очищає. Довге полотно є зв'язком між двома світами - земним (людським) і неземним (божественним).
Створення тканини складна, важка і клопітка робота. В українських казках збереглося передусім прядіння і ткацтва, яке пов'язане з жіночими персонажами, джерелом життя і долі. Прядіння - символ довгого життя. Образ нитки або шнурка зустрічається в казках, як образ зв'язку неба і землі. Найчастіше це нитка котра рятує. Герої опускаються по ній або піднімаються, тим самим рятуючись від небезпеки. Нитка виступає дороговказом. «Ось тобі клубок: куди він покотиться - туди і йди сміливо» Нитка (шнурок) можуть набувати лікувальних, оберігальних властивостей.
Орлиця - символ небесної, сонячної сили,вогню і безсмертя. В даній казці, як і в багатьох інших казках орел (орлиці) сидять на вершині дерева (тополі, дуба, явора), який є образом Світового дерева.
Першостворена тканина стає священною, символічною. Рушник (полотно) виступає, як оберіг. Він очищує людину, захищає від пошесті, відлякує зло. Полотно використовувалось на Україні як спосіб зробити людину невидимою для нечистої сили і тим самим вберегти від неї.
В українській міфології збереглося набагато казок про зміїв. У вогняному змії втілюються народом блукаючі вогні, повітряні метеорити, падаючі зірки і блискавки.
3.Особливо часто в українських народних казках присутній образ дерева. Дерево виступає зв'язком між двома світами, між світом земним і світом небесним. За допомогою дерева можна переходити з одного світу в інший. У численних казкових мотивах фігурує образ «дерева до неба». Вилізши на таке дерево, герой бачить небесне божество і отримує від нього чарівні подарунки. В іншій казці на верхівці дерева живе бог грози, який вбиває змія, що викрав багатство.
Образ дерева відтворює зв'язок поколінь. Дерево життя, отже образ родовідного дерева.
У казках символічне значення мають тварини. Вони згадуються у певній послідовності відповідно до трьохчленного поділу світового дерева по вертикалі. До верху відносяться орли, соколи. Два птахи на вершині дублюють сонце і місяць.
До середньої частини дерева належать «всякі звірі - і вовки, і ведмеді». Наступна група тварин, які згадуються, пов'язана з низом дерева, його корінням. Це жаби, миші, щурі, веретільниці і гадюки.
В українській народній традиції зберігся обряд «гонити шуляка» (яструб)
4.В казках поряд з рушником цінним подарунком є каблучка. Вона уособлює в собі ідею чарівного кола. Магічне коло народна магія у різних формах вживає проти нечистої сили, пошесті, звіра
В казках дуже часто вказується, що каблучка срібна. Срібло як метал має дезинфікуючі властивості, отже, це ще одна ступінь захисту, додаткова сила персня. В народі все кругле ототожнювали з сонцем, надією, щастям.
В казках відображено життя народу, їх мрії, сподівання, їх відношення до природи, до людей. У казках діють дві протилежності: добро і зло. Добро та правда завжди перемагають.
Калина в казці – це образ добра, справедливості. Кущ калини виростав на могилі убитого козака, чи скривдженої дівчини.
Проте, є персонажі, котрі зустрічаються тільки в українських казках:
1) Дівка-семилітка – дитина, яка, маючи всього лише 7 років, рятує батька від розорення, одну за одною розгадуючи за нього надзвичайно складні загадки пана.
2) Пан Коцький – старий кіт, якого господар вивів у ліс помирати, але замість того хитрий кіт непогано влаштувався, обдуривши всіх лісових звірів, та ще й узявши лисичку за дружину.
3) Залізноноса Баба, матір чорта, страшна відьма із залізним носом – настільки великим, що аж до підлоги дістає.
4) Кобиляча Голова – вона має здатність літати і може нагородити за працьовитість величезним скарбом або ж – з'їсти за лінощі.
5) Івасик-Телесик, хлопчик, що втік від змія на крилах лебедя, та
Котигорошко, який розібрався зі змієм по-своєму – одним ударом величезної булави.
6) Видимо-Невидимо - невидимий чарівний помічник, який допомагає бідному чоловіку провчити жорстокого пана.
7) Ох – персонаж з однойменної казки: маленький, зелений, дуже розумний, наділений чарівною силою. До того ж – учитель, що бере собі в науку хлопця, з котрого за допомогою дуже жорстких (або ж навіть жорстоких) методів робить такого самого могутнього чарівника, як і він сам.
Герої казок
3 групи героїв —
1. Злотворці, 2.Знедолені, 3.Добротворці.
1. Злотворці — це ті, що роблять
зло. Кривдять чи беруть в полон людей ( Баба-яга, кобиляча голова, змій 3, 9, 10, 12-головий, мачуха, пан, та інші).
2. Знедолені — це жертви злотворців. Вони або займають пасивну позицію, або чинять дієвий опір.
3. Добротворці — це богатирі, чарівники та їхні помічники: наречені, пророки, домашні і дикі звірі .Нерідко у певних істотах ми зустрічаємо віддзеркалення мрій людини про полегшення праці в усіх сферах трудової діяльності (наприклад Вернидуб, Скороход). Добротворці часто наділяються, велетенською силою (одною рукою виривають дерева). Нерідко долати перешкоди добротворцям допомагають чарівні символічні предмети, як то чоботи-скороходи, скатертина-самобранка, шапка-невидимка та інше. І звичайно майже кожний богатир-добротворець має коня. Кінь був завжди вірним товаришем кожного воїна та не замінним помічником у господарстві. Персонажі отримують як подарунок кінське волосся, яке повинно допомогти їм.

Казка вчить людину мріяти, бачити світ по-особливому. Про все чарівне, незвичне ми кажемо: «Як у казці!».Тож я бажаю вам мріяти і жити, творити, як у казці, де пануватиме добро і справедливість!Займати активну громадянську позицію у розвитку добробуту нашого народу. Шукати велку мудрість в народній літературній творчості та пам'ятати: Хто людям добра бажає, той і собі його має.