My beloved Ukraine. Конкурсна робота.

Катерина Сунцова.
My motherland the place I love the most.

Школа №5. м. Павлоград. Україна.
Мій рідний край  https://www.youtube.com/watch?v=UX-eGICw4P8&list=PL6B45B4F64D1E3837&nohtml5=False

I am Ukrainian , Ukraine is my Motherland, but not everyone who is a citizen of any country consider it his or her Motherland. Personally for me Motherlend is the place where I was born and grew up , a place which is dear to my heart. Probably, everyone loves her country and is proud of it. As for me , I feel pride in the fact that Ukraine is my Motherland.
Parents and teachers , the heroes of books and films teach us to love our country from childhood.
I like to reread very much the literary works, which describe the beauty of the land and nature, the language and Ukrainian people.

Can you say the better about Ukrainian land than it did Pavlo Tychyna:
The brook in a meadow weaves like a ribbon,

The butterfly on a flower is like a candle.
Green fields are waving and blossoming –
“Good morning!” I said to my Ukraine.

Along with this poets describe the harmony in the Ukrainian family in their poems :
Beside the house, the cherry’s flowering,

Above the trees the May bugs hum,
The ploughmen from the furrows come,
The girls all wander homeward, singing,
And mothers wait the meal for them.
Beside the house, a family supper,
Above, the evening star appears,
The daughter serves the dishes here;
It’s useless to advise her, mother,
The nightingales won’t let her hear… (Тaras Shevchenko)

In the Ukrainian poetry you can feel love of the Ukrainian people for freedom:
Our soul shall never perish.

Freеdom knows no dying.
And the greedy cannot harvest

Fіelds where seas are lying;
Cannot bind the living spirit
Nor the living word.
Cannot smirch the sacred glory
Of th’almіghty Lord... ( Тaras Shevchenko )

Nature created our nation that has a pure heart and soul that is hard-working, patient, friendly, peaceful and merciful. “For you can choose anything at all, my son, but of Fatherlands for you there’s only one.", ̶ wrote in his poem Vasyl Symonenko. In my opinion, he wanted to remind future generations that we do not choose the country in which to be born, so everyone should independently build it and  be beneficial to our Motherland. Every citizen should do good on earth, even the smallest: to plant a tree, to give place for the older person in public transport, not to be indifferent to other people's grief,  try to help  those who need help. So we will make our country better, the people who surround us  happier, we will be beneficial for our Motherland.
And finally, I want to remind you of the lines of the famous poem Vladimir Sosyura:
Love your Ukraine, love as you would the sun,

The wind, the grasses and the streams together…
Love her in happy hours, when joys are won,
And love her in her time of stormy weather.

Love her in happy dreams and when awake,
Ukraine in spring’s white cherry-blossom veil.
Her beauty is eternal for your sake ;
Her speech is tender with the nightingale.

Love her in love, in labour, and in fight,
As if she were a song at heaven’s portal…
Love her with all your heart and all your might,
And with her glory we shall be immortal.

Моя люба Україна.

Я українка, моя Батьківщина — Україна, але не кожен, хто є громадянином певної країни , вважеє її своєю батьківщиною. Особисто для мене Батьківщина–це місце, в якому я народилась та виросла, місце наймиліше моєму серцю. Мабуть, кожна людина любить, пишається своєю країною. Що стосується мене, то я відчуваю гордість за те, що Україна — моя Батьківщина.
Любов до Батьківщини прищеплюють нам з дитинства батьки і вчителі, герої літературних творів і кінофільмів.
Мені дуже подобається перечитувати твори, які оспівують красу земель і природи, мови українського народу.
Чи можна сказати краще про українську землю ніж це зробив Павло Тичина:

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля
Добридень тобі, Україно моя!

Поряд з цим поети описують гармонію української сім’ї у своїх віршах:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає… (Тарас Шевченко)

В українських поезіях можна відчути любов народу до свободи:

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

Не скує душі живої

І слова живого.

Не понесе слави Бога,

Великого Бога... (Тарас Шевченко)

Природа створила нашу націю щирою серцем і душею, працелюбною, терплячою, дружелюбною, мирною і милосердною. "Можна все на світі вибирати, сину, вибирати не можна тільки Батьківщину.", ̶ писав у своєму вірші Василь Симоненко. На мою думку, він хотів нагадати майбутнім поколінням, що ми не вибираємо країну в якій народжуватися, тому кожен повинен самостійно будувати її і бути корисними своїй Батьківщині. Кожен громадянин повинен творити добро на землі, нехай хоч і маленьке: посадити деревце, поступитись місцем в громадському транспорті, не бути байдужим до чужого горя, спробувати допомогти тому хто цього потребує. Таким чином ми зробимо країну краще, людей, що нас оточують щасливішими, принесемо користь нашій Батьківщині.

І наостанок мені хочеться нагадати вам рядки відомого вірша Володимира Сосюри:
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

Песня про любовь к Украине

https://www.youtube.com/watch?v=QQ5X4g5Hhj0&nohtml5=False